Гуәҗяди йүян

Мый йигә жынди гынсы тади йүян. Йинви нэгә ё фаҗон зыҗиди чиннён йүянни. “Мәю йүян – мәю минзў”, ба җыгә Расул Гамзатов фәхади чёйү, данпа, даҗя ду җыдони.

Ё фәни, зэ шыҗешон ю 5000 чян дуә минзўди йүянни. Кәсы чўгуә чиннён йүян, мый йигә гуәҗя җочў җўди жынку, сыйүнди зыҗи гуәҗяди йүян. Билүн, Россия гуәҗяди йүянсы вурус йүян, Малайзия ю лёнгә гуәҗя йүянни –  малаййү дэ йинйү зэмусы таму хан сыйүнди ханйү. Замуди Хырхызстан гуәҗяди йүянсы хырхыз йүян.

25 нянди зычян, 1989 няншон Хырхыз гуәҗяди Годын Хуэйи ба “Хырхыз Республикади гуәҗя йүян” либянди Фалү җешухали. Зу җымуҗя хырхыз йүян чынха гуәҗяди йүянли. Җыгә Фалү ги фаҗон хырхызди йүян вули да гўзыли.

Щянзэ Хырхызстан ги фаҗон гуәҗяди йүяншон лю да шындини, вәё җё та фаҗон, гуә заён банфадини. Мый йигә щүәтонни да тухо дашон ваму зу щищүә хырхыз йүяндини, зэ заён дифонни кэ щищүә гуәҗя йүянди курсдини. Хырхызстан минзў Ассамблея ги җыгә җун-ё вынти е лю шындини. Сан нян зочян таму кэлигә щищүә хырхыз йүянди бангуншы, чинди җёйүан җё ги нэтар зў хуәди заён щехуэйди гунзуәжынму быйкар җё гуәҗя йүянни. Лян данлин шофу минзў йитун, хуэйзўжынму е шыканди щищүәли җыгә йүянли, йинцысы таму дундини, дансы бу җыдо хырхыз йүян, вончян чи ган булүн са сыюр зуәнанни.

Мый йи нян җюйүә 23 Хырхызстанди минжын гуә гуәҗя йүянди җечидини. Вәё гуә җыгә җечи, щүәтонниди йиче щүәсынму зозор шелү гәён бисэ дэ банфадини. Таму ду вонщёнди ба җыгә җечи хунхун-хуәхуәди гуәни. 

Җыгә җүнмый җечишон вәму ги даҗя панвон шынти гончён, тяндади йүнчи, гунзуәди чынгун, җё Хырхызстан җўди мый йигә жын вон шынни щищүә җыгә пёлёнди, йиндё ходи йүян, ги фаҗон гуәҗяди йүян ву зыҗиди гўзы.

Фатима Машынхаева.

Хуадян :

Чёйү – изречение;
Жынку – население;
Сыйүн – использовать;
Фалү – закон;
Бангуншы – кабинет.